Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Serg: Я кричу… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Патара, 14.05.2014 - 09:13
Та, іноді, шепіт сильніший від крику,Бо крики сприймають, на жаль, не усі. Шепнете тихенько у душу відкриту І... зло, враз, програє добру і красі... Ну от, якось так... Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для душ, що відкриті, Складаю я вірші, В них образи вічно-омріяних тем, Та маю доробки, Не те щоби інші, А, просто, від серця болючого щем... Можливо і шепіт, А іноді крики, Хай кожен дослухатись зможе тут сам, Щоб лиш не мовчання!.. А вірші - то ліки!!! Поезія - душам для сповіді храм!!! вчитель, 10.05.2014 - 17:07
"Бо серед безлічі римованого блудуХтось має те кричати Вам у слід!" Вдячність за взірець небайдужості! Окрема вдячність за картини Олега Шупляка! Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трохи більше року назад, коментуючи Ваш чудовий вірш "Мох - кроків не чути" http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409273 я написав наступне: Наша країна - Це чорний острів, Обнесений колючим дротом, Всередині якого Гарні люди Співають чудові сумні пісні Про кохання й розлуку. І вже багато столітть Цей острів А ні на краплинку не побілів, Бо тут чорнозем, Тяжкий, просочений людською кров'ю Чорнозем, Як чай в заварнику Дивака Богдана, Який гадав, Що сусіди - то брати... Від безглуздя власної історії Той чорнозем ще чорніший, А вишні, які тут рясно родять, Не червоні, а пурпурні, Наїстися їми неможливо, Особливо з медовухою. Танцюймо гопак! Танцюймо... Я горджуся тим, що маю можливість читати і відчувати Ваші думки... |
|
|