Душа радіє, а серце плаче.
Хіба буває так, юначе?
Вона щаслива з іншим, не зі
мною,
А я хочу бути з нею, лиш з
одною.
Що робити маю? Не знаю.
Як забути ту, що кохаю,
Якщо не думати про неї не в
змозі,
Але в нас різні шляхи, нам не
по дорозі.
Додому проводжу ту, що
серце не кохає,
Її я цілую, але почуттів не
викликає.
Лиш залишається зімітувати
мені ті почуття.
Навіщо так жити? Нащо мені
таке життя?
