День невдалий у Данила,
Був напевно вчора,
Геть терпіти вже не сила,
Вся сміється школа.
Синяк око все сповив,
Мов мати дитину,
Голову низько опустив,
Геть згорбило спину.
– Що за лихо, за біда, –
Учитель питає,
– Винна в цьому все оса, –
Той відповідає.
– Ловив рибу на ставу,
На лоб оса сіла,
– Прикрість мав ти ось таку,
Певно ще й вкусила.
– Та не встигла, що казати,
Спритність батько має,
Став веслом її шмагати,
Нехай клята знає.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/432-sinyak-pid-okom.html
САМ СОБІ.МЕНІ ДУЖЕ ПОДОБАЮТЬСЯ ВАШІ ВІРШІ.
