Про що ти думаєш, коли лягаєш спати?
- Думки про тебе, й трішечки про вічне...
Ще так багато в тебе хочу розпитати,
Лиш за прожи́те промовчи, заплічне...
І ще про те, що можу в тебе закохатись,
Назавжди, справжньо-відданим коханням.
Що у відсутність буду просто задихатись,
При зустрічі – розніжусь воркотанням.
Коли прийдеш, то будь лише зі мною,
Думками й тілом. Захисти від болю.
Нам доля видалась, на жаль, обом складною,
Що хочеться нам щастя: вдосталь, вволю.
Хай спільні всі стежки в житті в’юняться,
І тільки крізь повагу, мудрість та довіру,
І наші задуми, невдовзі, хай здійсняться,
В коханні втратимо бажання міру!
Да-да, Изюмка, один из постулатов женской мудрости - не выпытывать про "заплічне" жить настоящим!
ЗЫ: мне кажется точнее было бы "ЗАХИСТИ від болю" - чё-та мужчина представляется в первую очередь как защитник а не сберегатель
Helen Birets відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... как-то думалось "збережи" от боли в будущем, но соглашусь с Вами, не будем отнимать у мужчин мужское, пусть "Захистить" Спасибо
жить настоящим! 
точнее было бы "ЗАХИСТИ від болю" - чё-та мужчина представляется в первую очередь как защитник 
а не сберегатель 
дякую 
