|
Я зустрів учора зятя
Нашого Микити,
Був розлючений хлопчина,
Йшов такий сердитий.
Їм шість місяців, здається,
Не було зарплати…
Із директором сварились,
Вішали плакати,
Страйкували та писали
Скарги свої в Київ,-
Їх почули, і, нарешті,
Каже заплатили.
Він працює на заводі,
Труби ллє з металу…
Так учора їм зробили
Отаку об’яву.
Вийшов уперед директор,
І, надувши губи,
Каже, що грошей немає,
А є тільки труби
У заводу, тож трубою
Видадуть зарплату.
Тут уже підрахували:
Десять труб на брата!
Бідний, що йому робити?
Хто ті труби купить?
І пішов додому хлопець,
А його аж нудить.
Все гадає: як то жінці
Про таке сказати?
Бачить: а назустріч жінка
Вибігла із хати.
Вся в сльозах, червоні очі –
Так понапухали –
Їм сьогодні теж зарплату
Щойно видавали
(Швачкою працює жінка
На міськкомбінаті).
Їм спідними сорочками
Видали зарплату…
Вже сьогодні прибігала
До моєї Ганки,
Щоб продати. А та зроду
Оті мережанки
Не носила. Та до дочки –
Нашої Маруськи:
«На примір!». А дочка каже:
«Я ношу хранцузьке!».
Так і бігає нещасна,
Бо грошей немає
І на хліб. А наша влада
Що собі гадає?
Ну то гарно, як працюєш,
Там, де є продукти:
Й принесеш додому м’ясо,
Масло, хліб і фрукти.
А чим вчительці у школі
Мають заплатити?
Що в платню дають хірургам,
Страшно й уявити…
Наче хтось із нас глузує
Розрахунком новим…
Нещодавно розмовляв я
Із одним військовим.
Їм, здається, через три дні
Видають зарплату,
Каже: є в асортименті
Кулі і гранати,
Міномети, кулемети,
Танки – різна зброя…
От у нього від клієнтів
Вже нема відбою.
Мабуть, теж таки дістану
Гроші, й на останні
Я куплю два кулемети
І собі і Ганні,
Кулі, якщо стане коштів,
Ще куплю й гранату…
Треба ж якось цю проблему
Грошей вирішати.
Ось і підемо по банках,
Там, де капітали
І вони нам все повернуть,
Що заборгували.
1994 р.
ID:
414832
Рубрика: Поезія, Гумореска
дата надходження: 02.04.2013 00:19:15
© дата внесення змiн: 02.04.2013 00:19:15
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)
Вкажіть причину вашої скарги
|
Рада, що вірш сподобався. 
