Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Післячуття… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 25.08.2012 - 18:14
ХОТІЛОСЯ Б ДІЗНАТИСЯ ПРО СУТЬ: ХТО ВПАВ? ЩО ТО ЗА БАБИ? Усе ще бачать, певно, твій політ І промінь ореольний, і падіння... - ХТО ЦЕЙ МІСТИЧНИЙ ЛГ? ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 25.08.2012 - 18:09
У ЦЬОМУ ВІРШІ Є ЕСТЕТЬСЬКА ВИТОНЧЕННІСТЬ І ФІЛОСОФСЬКА ГЛИБИНА, АЛЕ Я НІЧОГО НЕ ЗРОЗУМІЛА
olesyav, 25.08.2012 - 17:25
Гойдаюся і намагаюся залетіти аж на захмарну вежу, щоб побачити таємничий слід...
Наталя Данилюк, 25.08.2012 - 16:26
Гадало й сонце - взріє по бабах,А ті взялись безпам"ятства габою...- Післячуття, котрому сотні літ - У серці, наче гойдалка спасіння...- Таке гарне післячуття в душі після прочитаного... Містика образів. Ліоліна, 25.08.2012 - 14:28
Післячуття, котрому сотні літ -У серці, наче гойдалка спасіння. висока поезія Валентина Ланевич, 25.08.2012 - 14:16
"Післячуття, якому сотні літ -У серці наче гойдалка спасіння..." Наші вірші, Лесю, не перестають дивувати своєю образною вишуканістю. |
|
|