Таємниця була у Бога,
Мрія, схована в серці Христа,
Не відкрита колишнім пророкам,
Щоб здійснилась віків повнота.
По Його благодаті освячені
Ми безцінною кров’ю Христа...
В день далекий, Богом призначений,
Народилася Церква Свята.
Злинув Дух у зібрання Апостолів
І над кожним, як пломінь, палав.
Говорили іншими мовами,
Як їм Дух промовляти давав.
Дивувались люди побожні,
Що прийшли туди звідусіль,
Тож говорять про справи Божі,
Дуже просто, без всяких зусиль
Промовляють усе зрозуміло...
Диво, ніби примарний дим!
Може зранку нічого не їли,
Повпивались вином молодим?!
А Петро говорив сміливо —
Відкривалась Небес висота.
Проростало у світ Боже диво,
Будувалася Церква Свята...
Наречена Господня, улюблена,
На землі вона – Тіло Христа.
Гнана, мучена та не погублена,
Укріпляється і підроста!!!
Освіти нас Своєю Правдою,
Щоб Любов Твоя з нас потекла,
Щоб були ми і сіллю, й розрадою,
Щоб творили Божі діла.
Церква – люди, що взяті від світу.
Громадянство Небесне у нас!
Ми – улюблені Божі діти,
І піднесені будемо в свій час!
Бог-Отець всю Христову родину
Посадив на Небесних місцях...
Слава Богу-Отцю і Сину
У Святому Дусі в віках!!!́́
