Нам не залишилось більше нічого, повір!
(здається мені - ми ось-ось розсміємось)
Свої речі збираю поміж наших зневір -
Ми розстаємось,
Ми розстаємось.
Що ти! Ми були сьогодні близькі -
Ні, не від того, що нікуди дітись,
Просто від тої зневіри у нашій душі
Не відвертітись,
Не відвертітись.
Не обіймай мене (ти ж любити не зміг!).
Як хочу я зараз, щоб ти посміхнувся!
Щоб провівши мене за поріг
Не озирнувся,
Не озирнувся.
Лиш не осуджуй мене, не повертайся ти знов!
(Я не забуду щирий твій сміх).
Та не пишу я зараз про почуття чи любов -
Просто нема їх,
Просто нема їх.