Лунає голос, мчиться лісом,
Тремтить рука у тиші із пером,
Чи може ангел світла бути бісом?
Поміряти в дуелі зло з добром!
Хто голову заплутав, мабуть сам,
Зламавши тінь в бою зі сонцем,
Я знаю що осквернив чистий храм,
Побувши в ньому вчасно охоронцем.
Хто хоче поквитатися зі мною, я незнаю,
Залишив радість у коробці сірників,
Я крок за кроком пропасть оминаю,
Хоча у ній від ліктя до фаланг руки.
Я висловив емоції, чином грішних рук,
У вірші склавши зло з святим,
І руки я омив, почувши звіра стук,
Ласкавим чистим гарним золотим.
12 травня 2012 р.
