Скільки сили і таланту є у кожного поета!
Він душевними рядками досягає свого злету.
Той політ, що всередині,
Що живе завжди й віднині,
Що чарує своїм звуком,
Що бере тебе під руки
І несе швидким польотом
До всесвітнього визнання,
Все нового пізнавання
Надає поету сили,
Бо усе навколо миле,
Бо усе те звеселяє,
Крила легко підіймає,
Разом з вітром погуляє –
Муза там його літає
І додому повертає,
Бо митець її чекає,
Щоб пером черкнути міг,
Щоби люд вкраїнський міг
Силу в себе віднайти.
Стати, встати і піти,
Всім сказати: «Ти лети!»
Кожен того в нас достоєн,
Щоб поетовським, і кроєм
Зшити сторінки держави,
Щоб зібрати рідні трави
І зварити добре зілля,
Щоб зорати його рілля,
Щоби весь народ вкраїнський
Подолав татаро-кримський,
Бо поет усіх гуртує,
Мирить, ворог бо ж лютує,
Але в нього сила є.
Щастя ти моє!
