люди малюють фарбами своє життя
і хваляться усі, яке воно яскраве й кольорове.
я замість фарб тримаю у руках простого олівця,
єдиний подарунок мій від долі...
що я робити маю?..з чого починати?..
хіба можливо олівцем життя красиво розписати?
похмурий сірий тон і жодного яскравого відтінку
та я не маю в серці нарікань і смутку.
Ви всі малюєте на білому папері,
а у моїм альбомі він є кольоровий і веселий!
його подарував мені ласкавий й добрий Господь Бог,
щоби в моєму серці не було тривог.
коли гадаєш що до тебе всі байдужі,
до неба підніми зажурений свій погляд милий друже.
знай, що небесний Батько тебе ніколи не покине,
бо ти Його творіння, ти Його дитина!
