Люблю вдихати осені я чари
І шелест чути золотих дерев.
Люблю строчити часом мемуари,
А інколи й позбутися манер.
Люблю любити часом до нестями
І раптом зненавидіти усіх.
Люблю блукати цілими ночами.
Люблю дитячий, щирий, справжній сміх.
Люблю сидіти й пити чай удома,
Дивитися на світ через вікно.
Люблю я романтичне ім’я Рома,
А інколи й ненавиджу його.