Хто поставив його
і коли - невідомо -
Той ослінчик старий,
недоладний, горбатий
По-за хвірткою самого рідного дому,
Під різбляними вікнами нашої хати?
Весь повитий плющем,
вкритий листям черешні,
Привітає щовечора всіх мимохідь:
-Молодий чи старий,
іздалля чи тутешній,
Відпочинь від турбот,
з нами трохи посидь...
Сповідалися тут сиві вуса і скроні,
Жваві ноги в синцях
(встигнуть скрізь на льоту!),
І наморені зашкарубілі долоні,
Наречених замріяні коси в цвіту.
Спочивала поштарка,
краянам знайома,
Що по службі носила і в дощ, і в жару
В чорній латаній сумці
від дому до дому
Всі новини - про щастя,
а де й про журбу.
Тут сусіда привозив в колисці онука,
Вихвалявся:
- Малого назвали Тарас!
Тут цікавилась вулиця:
- Як там науки? -
У студентів,
що з`їхались влітку до нас.
Повз ослінчик летіло за щастям весілля,
І проносили тих,
що до Бога пішли,
На Великдень мінялися діти -
дозвілля! -
Хто - яєчком,
хто - хлібом, що мати спекли...
Хто поставив кривий,
з ясеневого зрубу,
Той ослінчик простий
проти батьківських стін?
Від усіх земляків,
наче вірному другу,
Небайдужому майстру
вчиняю уклін.
Ви справжня поетеса Я захоплююсь Вашими віршами,Вашим вмінням викласти суть і зміст. ВИ МОЛОДЕЦЬ!!!!!!!!! Читаючи даний вірш зразу згадала дитинство і батьківську хату
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо. Но, полагаю, вы переоцениваете меня. "Я не волшебник, я только учусь..."
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за отзыв, очень приятно. На днях посетила места детства, 10 лет не была. Все также волнует, и болит, и помнится. К сожалени, веселых воспоминаний не много. Оптимистично и жизнеутверждающе выскажусь на днях. Вам успехов!
Я захоплююсь Вашими віршами,Вашим вмінням викласти суть і зміст. ВИ МОЛОДЕЦЬ!!!!!!!!! 
