МОЇМ ГУРТКІВЦЯМ
ридатимеш до ранку над щоденником
малюватимеш першi жалi на полях
а виходитиме й о г о профiль
писатимеш повнi вiдчаю вiршi
а вранцi твердо вирiшиш
забуду
заїдатимеш думку бабусиним печивом
топитимеш у кавi з молоком
заховаєш вiршi до шухляди
так i не наважившись спалити
читатимеш книгу не про кохання
дивитимешся мультик "Ну постривай"
зателефонуєш до однокласницi
i говоритимеш про нове плаття
повнiстю себе опануєш
вийдеш на вулицю пiд сонце весняне
i побачиш й о г о на зупинцi--
ударить поглядом в серце
забракне повiтря
куди й подiнеться твоя непохитнiсть
знову побiжиш додому
плакати над щоденником
Дiвчинко, як же я заздрю
твоїм першим солодким сльозам!