Плине життя, минають роки,
Все ж не потрібно сумувань,
Бо що за жінка в двадцять років?
Про це ж говорим й в тридцять п’ять
І в п’ятдесят вона ще "тягне",
Все господарство на собі,
Коли ж розквітнути їй стане?
Мабуть не менше Ста П’яти..!
Дорогі жінки щирої благодаті Вам на труди та щедрої милості Господнії на літа! Без Вашої господарності, турботи, і день- не день, і ніч-не ніч. Саме завдяки Вам, чоловіки стають сильними. З щирими побажаннями Сергій Кріпак*