Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: MC_Yorick: ОСТАННІЙ ПОЦІЛУНОК - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мантіхора, 28.05.2010 - 22:42
Ви не зрозуміли - сподобався весь твір І сюжет, і стиль, і... біль - такий знайомий... А та строка така незвичайна MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я пошуткував якби смайлик поставив то мабуть було зрозуміліше що відповідь на комент - жарт... ще раз дякую, що не залишаєте без уваги мою "творчість"
Єва, 28.05.2010 - 20:55
Вразив відвертий виклад почуттів. Думаю, тобі стало краще після написання: коли щось тендітно-емоційно-ніжне народжується у душі, а потім відділяється від неї (народжується остаточно), то на небі з"являються зірка, а в серці - райдуга Життя - складна штука... Скоріш всього, їй було не радісніше ніж тобі в цьому вірші... Собі в двічи болісніше, коли робиш боляче небайдужому... Але! Все, що не робиться, все - на краще І повертатися не варто, бо за п"янкою весною закоханості, приходить жарке літо кохання. Насолоджуйся ним! MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
наразі мабуть це найдовший коментар під моїм віршем... але крім того ще йдуже змістовний - дякую
Мантіхора, 28.05.2010 - 12:56
Ця строчка сподобалась: І писав я на венах до серця листи А взагалы - дуже сумно... MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радий що хоч рядок сподобався... дякую за оцінку...
Троянда Пустелі, 28.05.2010 - 12:36
так... я тоді була ще зовсім юна... напевно все ж таки довірилась думці оточюючих... тоді мені здавалося, що так буде краще... не дивлячись на мої та його почуття...
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
історія яка повторюється від початку людства
Троянда Пустелі, 28.05.2010 - 12:25
дякую... тяжко напевно в це повірити... але то я його кинула колись... але кохати не переставала... і він кохав понад усе...такі були обставини... MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зараз легко можна порівняти життя з навігацією що стоїть у машині... не завжди найкоротший шлях що вказує програма є найкоротшим... і часом коли програма вказує повернути направо варто повернути на ліво, чи прямо... тільки є люди які готові приймати важливі рішення самостійно а є ті хто довіряють думці оточуючих але так і ніколи не доїджають до власної мрії...
Троянда Пустелі, 28.05.2010 - 12:17
знаєш... у мене 6,5 років як я зробила щось подібне... але для мене не заросте ніколи... бо завжди кохатиму... десь в глибині серця... а він накінець-то одружується в цьому році - я щиро за нього рада і кажу йому це...
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на це не всі здатні, радіти за дорогу для них людину, яка вже навряд чи колись буде поруч, поважаю тебе за це
Троянда Пустелі, 28.05.2010 - 12:11
Юра, пронизало крізь все сердце та душу... Чесно... Дуже щиро та емоційно, боляче... Співпереживаю... MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то вже порохом поросло... 7 років як ... але дякую Танюш
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за оцінку... не люблю коли через мене плачуть... але що поробиш коли пишу такі сумні вірші
|
|
|