Я думав, ти така ж, як всі,
Але ти вразила мене до глибини душі,
Лишила образ посмішки перед очима
І вбила впевненість...
Але у тім уся моя провина.
Жорстоко вбила, пострілом в десятку,
Але про це, мабуть, не мала й гадки.
...Чи може впевнено нажала на курок,
Вимірюючи відстань, вітер, -
Дивилася на встрелений байдужості шматок?
...
Не заживають рани вже на ранок,
І пригадав я, що таке світанок...
11.07.06 13:41
