Голосно гавкав собака
Падав лапатий сніжок
Бігли у клопотах люди
Хто на роботу, а хто...
В білому світі шукали
Чисті легенькі шляхи
Бігли і не помічали
Тінь свою, щастя, гріхи
Важко так гавкав собака
Зводячи сили в собі
Він ж бо замерз бідолаха
В білому фоні з людьми
Лапи його оніміли
Хвіст незворушно лежав
Хитко але так уперто
Голову він підіймав
Гавкотом грізним, гарячим
Він свою долю вітав
Не скавулінням собачим
Холод, мороз зустрічав
Бігли у клопотах люди
Хто на роботу, а хто
Розчищаючи сніг
Наштовхнувся на груду
Білий СУгробик з хвостом
