Прошу з зірок струсити трохи чар
Щоб ти був трошки ближче, ніж сьогодні
Намотую на пальці згустки хмар
Тону в очисьок зеленавої безодні ...
Дивлюсь у неба непрозору гущу -
Там бачу зірку лиш одну й мою,
Сьогодні, як і вчора, я відчути її мушу,
Тоді лиш день наступний проживу...
Як падаю в обійми з неба
І як бажання, що на двох одне
Збулося, почекати лише треба
Побачити, відчути лиш тебе...
Ловлю в обійми, неба подарунок,
І як бажання, що на двох одне,
Збулось, і лиш солодкий поцілунок
Мені дозволить втримати тебе...
На нас дивились місяць, зорі
І диву дивувались - як це так?
Бо ти лиш розумієш ті думки прозорі
Бо ти лиш відчуваєш на губах цей смак...
Цей смак...цей голос...аромат...
Ніхто крім мене не відчує,
І дві душі, як серце такт у такт,
Зіллються у одну, яка руйнує...
...стереотипи, рамки і закони
Не треба більше зайвих слів,
Бо стерли ми давно кордони,
Живем в полонах наших снів...
...що не дають заснути по ночам,
Де можу я подарувати клаптик хмар,
Де зорі й хитрий місяць заздрить нам,
Де просиш ти з зірок струсити чар...
П.С. Дякую тобі =*