Я так хочу дощу,я просто жити без нього не можу.
Я хочу,щоб калюжі вкривали дорогу,
А маленькі листочки тихо злітали додолу.
Це настільки приємно - відчути дощу поцілунки,
Вони - немов сльози солодкі,вони - немов неба дарунки.
Я обожнюю,коли вітер легенько мені в очі дмухне,
А краплина дощу ніжно впаде мені на лице...
Дощ - це радість,яка зігріває,
Він духмяні спогади мені навіває.
Я люблю,коли дощ за вікном шелестить,
Випити чаю зеленого,в мріях заснути на мить.
Адже це так прекрасно,коли дощ застає нас невчасно!
Не потрібно ховатись від нього,
Це чарівно,і це так загадково!