Записуєш на плівку все, що було між нами.
Та завтра час все зробить спОгадами.
Ти витираєш своїми устами
Зацукрілі на губах в мене здОгади.
Покопавшись в собі не скарб знайшла
Злякалась. Викинула. Сумно.
А муза розвернулась і пішла…
Та хто взагалі її придумав?!
Самокритика та егоїзм не сумісні
Легше ненавидіти, звичайно
А думки, водночас радісні і злісні.
На полиці полягали охайно.
Нонсенс. Протиріччя в самій собі.
Так дико чути, що я вже не дитина
Бо заблукала в душі, мов у юрбі
Не просто «хочу», а дещо «повинна»…
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
10.11.2009 - 14:44
Rock Lenok відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Страшно, коли звичайна гордість переростає у гординю. Просто людина, яка критично ставиться до себе, також розуміє, що і в інших людей теж є свої недоліки. І сприймає їх такими, якими вони є. Ніхто не ідеальний.
Оценка поэта: 5 молодчинка гарні вірші... глибокі, є над чим замислитись... всі проходимо певні етапи в житті... і дуже правильно підмітила межу між "хочу" і "повинна"... хоча, напевне, дитяче має завжди залишатись у душі, бо, інакше, зачерствіємо
Rock Lenok відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00