Чому моє серце не лід в Атлантиді?
Чому не згоряє в пекучій пустині?
Ніяким рушіям його не скорить.
Для чого ж ти, серце, навчилось любить?
Чому мої очі не гаснуть, як зорі?
Чому не тонуть у синьому морі?
Як небо в липневу погоду сіяють.
Чому ж вас, очі, хмари не затуляють?
Чому мою мрію дитинство не вкрало?
Чому життя для неї «вальсу» не заграло?
Барвінком все тіло моє полонила.
Чому ти не зникла, як я очі відкрила?
