Ми не навчились рахувати числа.
Ми із напруженим завзяттям
Звиваємо по-ширше гнізда,
Висиджуємо гаманці пузаті,
А до сусідніх маєм дужі очі,
Хоча і ніжні, хоч дівочі,
Хоч із сльозою, хоч іскристі.
Ми не навчились рахувати числа.
Ми не навчились рахувати числа.
Ми неустанно вчились добавляти
І відбавляти в смак і щоб корисно,
Довжини й ваги вчилися ковтати.
Ми навіть вчились рахувати квіти.
Нарахували вже усе у світі.
Та сипле з тонких ший намисто.
Ми не навчились рахувати числа.
Ми не навчились рахувати числа.
Гуртом і батька й дітька били.
Під пітним наглядом статистів
Когось із гурту загубили,
Сховали, з'їли чи забули,
Нехай.Те все уже минуле.
Та от десь там у небі наш Всевишній
В одній із граф червоним впише
Великий гак й вимогу стисло:
"Навчитись рахувати числа!"
