J’ai passé trop de temps à travailler mon violon, à voyager. Mais l’exercice essentiel du compositeur—la méditation—rien ne l’a jamais suspendu en moi … Je vis un rêve permanent, qui ne s’arrête ni nuit ni jour. (2)
Georges Enesco (3)  "Я проводив надто багато часу, граючи на скрипці і подорожуючи. Але ніщо й ніколи не зупиняло в мені найважливішу вправу композитора - медитацію - ... Я живу в постійному сні, який не переривається ні вночі, ні вдень".
Джордже Енеско 190> Кущ густолистий маслини у мене стояв на подвір'ї,
Пишний, квітучий, із стовбуром грубим, немовби колона.
Спальню круг нього я став будувати, аж поки й докінчив,
Щільно клав мур з камінців та й покрівлю ізверху поставив,
Двері міцні приладнав, до одвірків їх щільно пригнавши.
195> Потім з маслини тієї верхівку відтяв густолисту.
Пень обрубав, обтесавши до кореня мідяним стругом,
Якнайстаранніше брусся я вирівняв пильно по шнуру,
Злагодив ліжку підпору і свердлом усе просвердлив я.
З цього почавши, став ліжко робити, аж поки й докінчив,
200> Золотом, сріблом оздобив його і слоновою кістю,
Ремінь воловий, у пурпур забарвлений, вздовж натягнувши.
(Гомер "Одіссея", 190:202, переклав Борис Тен)
Коли Улісс відвідав свого батька Лаерта, який горював за зниклим сином, щоб переконати його у своєму поверненні, Улісс називає дерева, які батько доручав йому посадити.
340> Подарував мені груш тринадцять і яблунь десяток,
Сорок смоковниць; ще й лоз виноградних мені обіцяв ти
Дати рядів п'ятдесят, таких, що весь рік безнастанно
Тут плодоносять, — і зараз ті грона ростуть розмаїті,
Й кожному інша від Зевса пора визрівання спадає".
(Гомер "Одіссея", XXIV, 340:344, переклав Борис Тен)
(5) кретони - бавовняна тканина з важким малюнком оббивки Пенелопи, яка, імовірно, стає сяючою та живою у світлі сонця. Цей французький термін 19-го століття, ймовірно, походить від Кретона, села в Нормандії, яке спеціалізувалося на його масовому виробництві. Це інший час і місце з не Егейського регіону. Така, здавалося б, навмисна невідповідність ускладнює пошук ідентичності, тут читач повинен би запитати: "Чи це Пенелопа?"
(6) Собаки обгавкали Одіссея, коли він жебраком увійшов у двір.
Враз Одіссея угледіли пси, безугавно гавкущі,
30> Й кинулись люто до нього; але Одіссей обережний
Раптом присів перед ними, аж випала з рук його палка.
Тут, у своїй він кошарі, й зазнав би ганебного болю,
(Гомер, "Одіссея", XIV,29:32, переклав Борис Тен) 300> Аргос лежав там, і воші собачі на ньому кишіли.
Щойно почув Одіссея, свого він господаря, близько,
Зразу ж хвостом завиляв і вуха пригнув він обидва,
Та підійти до господаря ближче тепер вже не мав він
Сили.
(Гомер "Одіссея", XVII, 300:304, переклав Борис Тен) Не спонукайте до шлюбу мене, аж поки скінчу я
Покрив погребний — щоб марно прядіння моє не пропало —
Славному старцю Лаерту на час, коди доля нещадно
145> В повен зріст покладе його смерті в обійми скорботні,
Щоб не корили мене ахеянки в цілій окрузі,
Що залишився без савану той, хто надбав так багато".
Мовила так я і дух їм відважний у грудях скорила.
З того часу я все ткала удень полотнину велику
150> Й потім, при факельнім світлі, її уночі розпускала.
Цілих три роки морочила цим я лукавством ахеїв.
(Гомер "Одіссея", II, 142:151, переклав Борис Тен) J’ai passé trop de temps à travailler mon violon, à voyager. Mais l’exercice essentiel du compositeur—la méditation—rien ne l’a jamais suspendu en moi … Je vis un rêve permanent, qui ne s’arrête ni nuit ni jour.
Georges Enesco
ID:
1029014
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.12.2024 13:18:44
© дата внесення змiн: 22.12.2024 18:38:54
автор: Зоя Бідило
Вкажіть причину вашої скарги
|
