В один із днів ти гори підкоряєш,
Вершини неба кличуть вдалині.
Твій дух палає, серце загорає,
І мрії сяють в ясній глибині.
А інший день, похмурий і холодний,
Лишає тіні, силу забира.
І кожен крок здається безпорадним,
Душа тремтить і крила обмина.
Але завжди, чи в радість, чи у втому,
Ти пам'ятай: ти варта перемог.
Ти сильна, сміла, світла, непоборна,
Як чистий промінь, вільна у піснях.
Хай час летить, а ти собі нагадуй:
У тебе сила, що не знає меж.
Краса твоя — це диво і відрада,
Що світло вносить в сіре полотно.
