Тим вокзалом є Я,
Той маленький пацан,
Що не бачив життя,
Що не бив собі ран,
Що ніколи не плакав від болю.
Тим вокзалом є Я,
Що вміщає усіх,
Що живе лише Для,
Не цурається втіх,
Що ніколи не пив алкоголю.
Тим вокзалом є Я,
Хоч уже не біжу,
Креслю межі, поля,
Ні, єдину межу,
І повзу по засохлому полю...
Тим вокзалом є Я,
Що вміщає усіх:
Прикордонна земля,
Хати навіть без стріх.
Скільки нині за втрачену долю?
Тим вокзалом є Я,
Міцно спитий старий,
Ця країна твоя,
Я давно не живий,
Відпустіть мене, с*ки, на волю...
Тим вокзалом є Я,
Без валіз, багажів,
Капітан корабля
Чи матрос із низів,
Два на два - всі ввійдуть під тополю.
Тим вокзалом є Я,
Син ілюзій і мрій,
Холоднюча змія,
Зграя, клин, навіть рій,
Вітер рве на шматки парасолю...
Тим вокзалом є Я,
Ні - могильна плита,
Скрип гальма водія,
Всі родинні свята...
Вишня, кажуть, лікує від болю...
ID:
1029257
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 25.12.2024 00:05:54
© дата внесення змiн: 25.12.2024 00:05:54
автор: Аарон Краст
Вкажіть причину вашої скарги
|
