варті збутися передбачення
конвертуються лінно в рими
на колінах, перед дверима
в світ, що більше не має значення
скиглить заграна тінню муза_
<
осінь сповнена тиші блюзу
босим швидше у безвість йдеться
серце злякане вперто б'ється
череп в золоті німбу вперше
випромінює мегагерци_
<
місяць нині гуде, мов шершень
резонують частоти_ дотик
б'ється струмом_ підкову рота
розгинає раптовий спогад
про прийдешнього з вічним змову...