Назар з Марічкою сиділи
У парку і насіння їли –
Із соняшника. Горобці –
Сірі проворні молодці,
До них невдовзі підлетіли,
Голодні звечора сиділи,
Коли накрив довкілля сніг,
І в парку, звісно, собі ліг.
Діти дали птахам насіння.
Крилаті виявили вміння:
Швидко з їх рук забрали все.
Синички тут своє есе
Про голод почали складати.
І їм найшлось, що дітям дати.
Що виклали, птахи поїли,
Дітям вклонились, полетіли
