Четвер -
Аристократ меланхолійний...
Хоч і втомився від розчарування,
Ще вірить , що у світі є кохання -
А значить він чи чарівник, чи мрійник.
Я так люблю його неспішні кроки
Та гіркуватий аромат парфюму.
І ще в його очах краплинку суму,
Яку лишили промайнувші роки.
О, мій четвер, візьми мене за руку,
Читай вірші, даруй мені натхнення.
Чекаю я твого благословення
Пізнати ще незвідану науку -
Щоб зазирнути в себе, в задзеркалля.
Та зрозуміти злякану дитину.
І обійняти хоч би на хвилину-
Відчути віру в себе, воз'єднання
Зі справжнім "я", без масок і декору...
Минулому лишаючи покору...
5.12.24
