***
В.
Небо варивом темним піниться,
місяць осені - холоди.
Задощило у Луцьку, Вінниці.
Вже і Київ набравсь води.
А тим часом у Сумах спраглими
почувалися всі сади.
Вись небесну раптово зрадили
крупні краплі – шибки студить.
Гримнув янгол чи Бог дверима, -
полетіли потоки вниз.
Я не знаю, хто далі гримав -
за вікном аж двигтів карниз.
І під гуркіт потоків божих
пригадала смарагди трав -
ми ступали по них до ложа… -
і як ти мене цілував.
Я була тоді молодою,
та і ти був теж молодим…
От і осінь тече водою.
Жар минувся. І - холоди.
09.10.2024.