Після посухи ("Небо варивом темним піниться…")

***
                                                                                                               В.
Небо  варивом  темним  піниться,
місяць  осені  -  холоди.
Задощило  у  Луцьку,  Вінниці.
Вже  і  Київ  набравсь  води.

А  тим  часом  у  Сумах  спраглими
почувалися  всі  сади.
Вись  небесну  раптово  зрадили
крупні  краплі  –  шибки  студить.

Гримнув  янгол  чи  Бог  дверима,  -
полетіли  потоки  вниз.
Я  не  знаю,  хто  далі  гримав  -
за  вікном  аж  двигтів  карниз.

І  під  гуркіт  потоків  божих
пригадала  смарагди  трав  -  
ми  ступали  по  них    до  ложа…  -  
і  як  ти  мене  цілував.

Я  була  тоді  молодою,  
та  і  ти  був  теж  молодим…
От  і  осінь  тече  водою.
Жар  минувся.  І  -  холоди.
                                                 09.10.2024.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2024
автор: Надія Позняк