Очі мої були блакитними.
І кров яскраво червоною.
Небом навколо стріляли і сни
Яскравою мовою
Розмовляли у спокою.
Сьогодні безоднею
Зяють зіниці вицвілі.
Ховаю їх при собі.
Не проси. І не дивись.
Крові густої темрява
омиває дно криниці
У душі із криці.
Крізь тріщини світиться
Вогонь, крики, вибухи,
Картини зневіри і вірності,
Жа́ху і відданості.
І болю сповнені вилиці...
Заковані, зашиті
в глибинах Пам'яті спомини
Виринають О́бразами.
Розповзаються су́динами.
Отрутою. Морозом.
Навіки зі мною
Смерть
