...він возносився над смертними рабами
і вірив, що повернеться колись.
Олександр Печора
1-го січня – за новим, а 14-го - за старим стилем православн миі християги святкують День Василя… Два великих співвітчизники народилися саме напередодні цього свята. Два велети Духу, котрі віддали свої життя за Україну, яку ми наразі маємо, якою пишаємось, якою, напевне, хоч не-
вповні задовольнилися б і ці веоикомученики - борці за правду, гуманізм.
Та сталося лихо – їхні життя забрала репресивна машина КДБ… Це – Василь Симоненко та Василь Стус. Тож ім. присвячено цей панегірик, вже раніше оприлюднений та відредаговапо нині у зв’язку з реаліями сьогодення.
1.
В житті земному серед всіх професій
В найбільшій шані, звісно, ковалі…
І не попи – на кшталт еМПе-конфесій –
кували путь в майбугнє…. ковалі,
Свободу й волю неньці Україні
кували дячно й ревно Василі.
Жили ж не як чужинці-бедуїни:
сини святої Неньки – не “-огли”*
Кували одержимо… Та тирани
усяк лишали волі їх самих:
солону долю крапали на рани,
та біль за Батьківщину не затих.
2.
...Один сконав в Черкасах у лікарні
відчувши влади КГБістський плин,
як “мусора” відбили в буцигарні
печінку... Та не впав Василь у splin**,
Боровся ж бо з "косатою" щосили,
як із безкраєм утисків боровсь …
Содуха*** врешті-решт його скосила –
звізда його упала в шерхлу Рось…
3.
А ти, Василю?.. Випало спіткнутись
зорі твоїй в копальнях Воркути?..
Які тортурии і які спокути! –
чим завинив пред світлом Правди ти?..
...Та обернувся посохом твій карцер –
геройське серце наскрізь пронизав!
Ти наболіле, що сказати мався,
Вкраїні-неньці так і не сказав…
4.
Та зойк ваш, Василі, не зтанув,
безслідно в Універсумі**** не зник:
на Сонці розгулялися вулкани,
й відчули ми ваш відчайдушний крик…
Той гук у Лету задарма́ не канув –
гойднула світ луна від ваших слів!
І не було б у нас отих майданів,
не будь таких героїв – Василів!..
Та на шляху єдиному – в Європу! –
яку б оцінку виставили нам,
й які ви ще для нас дали б уроки,
коли на долю впала нам війна?..
Не йтиме вже Вкраїна манівцями:
з тропи життя в болото не вернуть,
бо Схід і Захід – з Дону і до Сяну –
торують Вами вистраждану путь.
І xай куються шпаги і ефеси
для мушкетерів –учнів Василів!!! –
з усіх відомих на війні професій
бракує в нас таких ось ковалів!
Щоб світ наставить на стежинуу істин –
змести дощенту з надр і вод Землі
диктаторів, як динозаврів істих,
яких плодять нам кляті москалі!
31.12. 2015 – 4601.2024
______________________
*що означає (арб.) – син.
**меланхолія, депресивний стан
***смерть. Василь Симоненко помер
після побиття у КПЗ м.Сміла 1963 року
****Всесвіт.
Гідна присвята одним із найвеличніших українських поетів, які залишили незабутній слід в історії України і в українській та світовій літературі. Глибока і мудра Ваша поезія. Дякую.
Сильно і правдиво. Нам дійсно бракне таких от ковалів саме зараз... Дякую, пане Олексо з поезію, що вчить і надихає. Вітаю Вас із новорічними святами. Миру, Перемоги та міцного здоров'я!
Неперевершений твір, Олексо. Вітаю тебе з таким твором. Майстерно написаний,гарно продуманий твір, який доніс
до нас, читачів,героїчне життя Василів. Вклоняємося низько перед їхнім талантом та життям. Для нас, дійсно, вони б були прикладом того, як треба жити та любити свою Батьківщину!
Дякую за відгук! 
Гідна присвята одним із найвеличніших українських поетів, які залишили незабутній слід в історії України і в українській та світовій літературі. Глибока і мудра Ваша поезія. Дякую. 
ne: ??? 
