Яжемать
В соцзабез приходить Сара,
З цілим виводком дітей,
Хлопчик-дівчинка, по парам,
Меньший ще біля грудей.
- Ізя, сядь! Ті сіли дружно,
Всі дванадцять, рівно в ряд.
Реєстраторка натужно:
- Ваші всі? Та ні, навряд…
- Всі мої! Побійтесь Бога!
Сто відсотків, яжемать!
Ми до вас, на допомогу,
Документи оформлять.
- Ну, тоді назвіть для справи,
Імена їх, по порядку.
- Хлопчики — всі Ізяслави,
Ізабели — всі дівчатка.
- Ви жартуєте, шановна,
Маєте тринадцять Ізь?
- Точно в ціль! Так безумовно,
Набагато легше скрізь.
Зранку: - Ізя, прокидайся!
І вони усі встають.
- Ізя, їсточки збирайся!
Всі бігом обідать йдуть.
Зауваження даю я -
І ніхто не бешкетує,
Як на мене, ця ідея,
Стовідсотково працює.
- А якщо, покликать треба,
Не всіх разом, а одну?
- Яжемать, а не амеба,
Я по-батькові їх зву.
