Дурдом
Нещодавно в наш дурдом,
Та й приїхав воєнком,
Бо йому усе ще мало,
Ще не всіх війна забрала.
Тож мабуть, заради сміху,
У окопи сядуть психи,
Їх не жалко, що з них взяти?
Хай хоч підуть у солдати.
Дивно, як на перший погляд,
Влаштували нам медогляд –
Воєнком п’є валідол,
А ми - галоперидол.
Додали аміназину,
Збігали до магазину,
Почали розподіляти,
Хто де має воювати -
Суіцидників в сапери,
Мін на фронті до холєри!
З симулянтів-агравантів,
Будуть вчити диверсантів,
Шизофреніків по списку,
В розвідку – там треба мізки,
Імбіцилів - у стройбат,
Їм не можна автомат.
Психопатів і маніяків -
У піхоту, з переляку,
Буйних - зразу у спецназ,
Потім взялися за нас.
Ми – еліта у дурдомі,
Персонажі всім відомі –
Цезар є, Наполеон,
Африканський Сципіон,
Чингізхан і Ганнібал,
Ришельє є – кардинал,
Два Кутузови, Суворов,
Македонський прийде скоро,
Навіть є один Сунь Дзи,
Ну, а що, вряди-годи!
Воєнком сміється щиро –
Як же з нами пощастило!
Зразу всіх без перепони -
В Міністерство Оборони.
ID:
996412
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.10.2023 11:42:37
© дата внесення змiн: 18.10.2023 11:44:05
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
