Добре знаю, що все вже пройшло.
Добре знаю, що вже не вернути.
То чому ж стільки думаю я
І ніяк те не можу забути.
Добре знаю, що пам’ять жива.
Добре знаю – їй довго ще жити.
Та твої забуваю слова
Й намагаюся серце зігріти.
Добре знаю, що й ти не забув.
Добре знаю – згадаєш не раз ще.
Та я хочу, щоб ти пам’ятав,
Що мені вже не треба те щастя.
Хочеш знати, а ти був правий.
І не те я обрала кохання.
І не треба мені отакий,
Що не має в житті сподівання.
І не треба мені той Шекспір,
Що не знає, де щастя зустріти.
Лиш Ромео відважний такий,
Щоб умів його захистити.