Не перший рік війна триває
За наше з вами майбуття.
Вона і мучить, і вбиває
Без милосердя й каяття.
Немає прощення й не буде
Московським нелюдам-катам.
До помсти кликатимуь груди
У будні нас і у свята.
Чи ти сьогодні малолітній,
Чи не народжений іще,
Неси, вкраїнцю, крізь століття
За браттями твоїми щем.
Легкого хліба не буває,
Як не бува легких доріг.
Ше важче, як вони криваві,
Та нищить рать чужу – не гріх.
То є обов’язок твій, друже,
Щоб легше дихалось землі,
Не будь до мук людських байдужим,
Знай, душі у катів гнилі!
13.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
