Поки минають ночі, люди в скляних будинках,
Не закриваючи очі, перебирають хвилинки.
Перебирають на пальцях, струни сумних мелодій.
Кожен правий у чомусь, кожен у чомусь злодій.
Кожен бажає волі, і не бажає зради,
Просто для чогось жити. Знати, кого заради.
Мати, якусь надію і хоч на грам поваги,
В старості щоб напевне, утамували спрагу.
Хочеться просто бути. Бути, хоча б для когось.
З темряви, щоб озвався, чийсь напівсонний голос.
Щоб, коли серед ночі, з шафи вийдуть облуди,
Поруч був, хто з кошмару просто тебе розбудить.
З кимось ділити ліжко, спогади і сніданки,
З кимось на ранок - кави, чаю, чи й дим цигарки.
Хочеться просто знати, ти не один в цім світі.
Хочеться просто жити. З кимось і кимось. Щомиті.
Хочеться просто бути. Бути, хоча б для когось !
Щоб на твоє: "Ти поруч ?.." - чийсь озивався голос.
Руки, щоб обіймали рідні, свої, ласкаві.
Щоб на твоє: "Я скоро.." - відповіли: "Чекаю.."
#Ма_Річка #вогник #руденька
Як гарно! 
