коли чекаємо ми ранком
середньовічний Maserati
то забуваєм про пожежу
в глухій глибинці степовій
і навіть вдень коли з підскоком
промчить повз вікна п'яний мамонт
в своєму клопоті пустому
ми не помітимо й його
коли чекаємо надвечір
мандрівника- неандертальця
то крики кажанів потворних
ми не почуємо ніяк
хоча триватиме кривавий
у яслах бій між пацюками
що вже вирішують хто кращий
для світу фауни землі
коли чекаємо вночі ми
засмаглу кралю з неоліту
у біжутерії із бронзи
одягнену у штучне хутро
душі що сповнена страждання
що дива жде і тліє нудно
вже не примариться спросоння
молитва дідька у яру
коли чекаємо...
061222
