Літніх вже нема дощів,
Усе зріле, усе повне...
Клин високий журавлів
Так незвично довгий…
Холодять вітрів пориви,
Діти завтрашні вітрів,
І пір'їнки так грайливо
По брижах летять ставків.
У природи все в полоні,
Покидає мене щось...
Грає сонце на долоні,
Біля ніг вже наморозь…
Хризантеми запах пізній..-
Білий колір, лист густий,
Золотиться гілці ніжній
І я зовсім не такий...
Вже закохуюся в тишу,
Подих серця затамую,
Вже не теплі вірші пишу,
Крапку ставлю, засумую,
А за нею ще одну...
Як вже є, те і прийму…
Осінь, осінь,
Забираєш, не спитаєш...
Осінь, осінь,
Ти мене не ображаєш...
Тебе треба розуміти,
Ми ж дорослі твої діти…
... 
