Солодкий сон, та солодший ранок, -
В обіймах жаром палає шкіра.
Це не бажання іде в світанок,
Це сон повільно змиває сірість,
Це відчуттями свідомість хвора,
Затьмарять розум сплетіння хитрі
Від тіл, волосся та непокори
Напівсвідомої тіл палітрі.
Від поцілунків безмежна пристрасть,
І зносить з дахом шалений танок.
Єство звіряче жадає ситість
Тобою, тілом, як наостанок,
Забрати тіло, гнучке від ласки,
Низати жаром живим, жагою,
Лишити сором та зайві маски
Поза шаленим німим двобоєм,
Дістати дальні незримі струни
У гибочині твоїх фантазій
Та вирівати відверті луни
Емоцій щирих у кожній фразі.
Відвертий стогін від насолоди
Солодший сну та живих фантазій.
Солодкий ранок, солодка врода,
Солодке тіло - усе відразу...
Солодкий сон, та солодший ранок, -
В обіймах жаром палає шкіра.
Це не бажання іде в світанок,
Це сон повільно змиває сірість.
Дуже приємно, що Вам подобається 
Хай збуваються гарні сни! 
