Холодно зараз на дворі,
Зимно у всіх на душі,
Стільки іще буде болі,
Скільки знайдеться причин.
Смуток, мій друг, грає ролі.
Він має сотні личин,
В нього нема задоволень,
Хочеш, то сам полічи.
Бачив палаюче поле?
Чув, що той вже спочив?
Так, це мій любий знайомий,
І його сотня личин.
Хто він сьогодні, ой, доле?
Скільки лишилось хвилин?
Він поміняє умови,
Скажуть, це був збіг подій.
Я буду винний, в неволі,
Просто чекати, коли
Складу руки кволі,
А квіти - на власній труні.
