бачили такого? небайдужий громадянин.
я чую це ім'я постійно скрізь та всюди,
куди приведе мене доля.
а сам він сидить цілу ніч
у себе в машинній залі
районної електростанції,
ще й бува, задрімає,
такий не до речі всипущий.
а вранці він, неспокійний,
приходить додому втомлений, ―
снідає, та й починає знов
невтомно когось переслідувати
під непривітним небом:
під дощами й густими туманами,
там, де ховається зло.
я мандрую від міста до міста,
я не шукаю собі пригод.
а вони, цей гурток небайдужих,
ганяють мене, мов я ― стадо худоби,
від міста до міста, де можна сховатися.
небайдужі, дуже пильні громадяни.
біда мені. коли вже їх не стане?
скажіть мені: чому цей пильний чоловік
не такий невблаганний, як його дробовик,
що завжди з ним, мов відданий поплічник?
чи він ― поборник правди,
чи лиш її прибічник,
а я ― однаково чужого не беру.
цікаво: чи стріляв би він
у брата чи в сестру,
коли б побачив, що вони ― злочинці?
і чи скрутив би в'язи власній жінці,
коли б вона сказала, що музика ― бридня?
нехай про це подумає, хай думає щодня
vigilante man, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=isLwxefOJlw
