Вже осінь розсипає конфетті,
Фарбує день під небом темно-сірим,
Поставлю все на паузу в житті,
Й повірю в те, у що так рідко вірим.
Нам треба холод для бажань тепла,
Осінній дощ – для цінування дому.
Так ніжно пригортаються тіла,
А душі знов кохають по-новому.
До затишку відчинених дверей
У кожного в житті не так багато.
І знову натискаючи на play,
Я поринаю в це яскраве свято
