Між золотим колоссям в чистім полі,
В незайманій, нескошеній траві,
Цвітуть собі в безмежному просторі
Прості і скромні квіти польові.
Їм не потрібен догляд особливий,
Лиш сонце й дощ, і трішечки тепла…
Вони на волі, а тому - щасливі!
Дарують запах вдячності й добра.
Немов веселка розплескала фарби
На мальовничі килими землі!
Барвінок й маки! Братки і кульбаби!
Волошки і ромашки запашні!
Цей аромат лугів, дібров і лісу
Враз пригадав канікули в селі…
Далеке, безкомп'ютерне, дитинство…
І деруни в бабусі на столі…
Духмяність сіна… і гітари звуки…
Гучне дзижчання у саду хрущів…
Й бабусині шорсткі, ласкаві руки!..
І після зливи - запах хробачків…
А промінь сонця заплітає мрії…
І подих вітру в пелюстках затих…
Дівоче серце радісно зігріє
Букетик ніжних квітів польових…