У травах
припорошених тремтить
медовий місяць золотистим гудзиком.
Лиш зміна декорацій. Ну а ти…
“ти просто пташеня…
і вся тут музика “
Яка тут
доля відчаю? Не нам
наповнити по вінця чисту скляночку.
Хто збудував нам цей крихкий вігвам?
Хто нас почув?
“………спинися, подоляночко “