Й сепаратисту зробимо мінет.
З нас не убуде. Ми ж такі веселі.
Нажаль, не випадок цей прецедент.
Нажаль – одні троянди у пустелі,
Які свої лиш чистять пелюстки.
Не помічають сонце, воду, вітер.
За похвалу – порвуться в мотузки.
Щасливі, як об них хто й ноги витер.
Підставимо щоку і інше щось,-
Розплачуємось щедро за увагу.
А там, сепаратист, чи інший лось.
Кому здалася гідність і повага.
Жесть!
