Жіночність...так щиро, і все ж – загадково...
Віконце у Всесвіт, і не осягне́ш...
Є в Жінці у кожній чарівність казкова,
Є бурі й торнадо, і ніжність без меж!
Закутає темряву у сонцесвіти,
Водно́час потрапиш в солодкий полон!
Це в неї – з дитинства закоханий вітер,
Це нею так мріє родинний вогонь!
І хмари розвіє твої, і тривоги
Легесеньким дотиком вуст до плеча,
Спокусниця та ще, та все-таки – з Богом,
Найперша Його заповітна свіча!
В долонях її – невідомі джерела.
Неска́зані, чисті, святі і легкі,
Із них напуває й волошку, і лева,
Це – звично, це – просто, адже ми – жінки!
ЇЇ віднайдеш по своїй, особливій,
Із тисячі-тисяч яскравих прикмет.
І кожна – кудесниця, й в кожній звабливо
Дрімає в якійсь таїні ...міномет!
Приваблива, трепетна, в шалі бузковій
Палка й нездоланна її таїна!
Жіночність...так щиро, і все ж – загадково...
Планета Жіночність... у Світі – одна!
ВЕСНИ ВАМ У СЕРЦІ,ДІВЧАТКА!
дякую Анічко 
