Гарні жінки питають,
В чому є мій секрет?
Не маю ж бо писане личко
Й модельний тонкий силует.
Коли починаю ділитись,
Думають, що брешу,
Кажу я,
Це в помаху моїх рук,
Широті моїх стегон,
У рішучості кроків
Та вигині губ.
Я - жінка, як дивовижно.
Дивовижна жінка, то я.
Лиш тільки вступаю в кімнату,
Сувора до хлопців на міру,
Де інші всміхаються мило,
Стовбичать мужі біля мене,
Навколішки падають штиво,
Так мовби помазана медом,
Товчуться навколо невпинно.
Кажу я,
То вогонь між повік
Та блискіт моїх зубів,
Талії порухів ритм,
Втіха від пружності ніг.
Я - жінка, як дивовижно.
Дивовижна жінка, то я.
Дихання грудей порив,
Грації в стилі мотив.
Я - жінка, як дивовижно.
Дивовижна жінка, то я.
Хлопці й собі спантеличені,
Що ж то таке є в мені?
Так силкуються розгадати,
Лиш марно все, не доторкнутися
Їм до нутра глибини.
Коли сповідаюсь сама їм,
Не тямлять вони, все дарма.
Кажу я,
То вигини стану в плечах,
То усмішки сонце в очах.
Тепер і ви усвідомите,
Чому голови не схиляю,
Не прагну я вашого схвалення,
І я не кричу й не стрибаю.
Коли ж промину вас раптово,
Відчуєте щось особливе.
Кажу я,
То підборів моїх цокотіння,
Волосся моєго жмути,
Долоня моєї руки,
То власному "Я" розуміння.
Я - жінка, як дивовижно.
Дивовижна жінка, то я.
ID:
898941
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 22.12.2020 21:02:40
© дата внесення змiн: 22.12.2020 21:02:40
автор: Таня ШерепКо
Вкажіть причину вашої скарги
|
