ЛІЛІЯ І СОЛОВЕЙ
Квітнуть,серпневі дні синьоокі пречисті
Ой як пахне,у садочку пишний розмай.
Літо,заколисує лілію у колисці
У медовім п'янкім зіллю ,справжній рай.
Розцвіла,Лілія біла...Лілія біла...
Прекрасна ,юна Діва-неземної краси.
Закохався ,соловей щебече мило
Освідчується,:просить,серця і руки.
О,скільки птах задивлялось на вроду
Гордий журавель і лебідь білокрилий.
П'ють,її блаженний образ,як чисту воду
Вона,виглядає, де ходить її милий.
Небо, увінчало її коси віночком
Казково ,пелюстки голубить і леліє.
Вітерець ,шелестить зеленим листочком
І душу ,окриляютьцвіт -кохання мрії.
Даруючи,любов високе почуття
Її біліручки ,метелик цілує.
А вона,покохала голос солов'я
У зоряні ночі,за ним тужить і сумує.
Закоханих,багато та один у душі
Не дозволяє,їм фліртувати із нею.
Солов'я,чекає його чарівні пісні.
Він,нахиляє небо...називає "зорею".
М .Чайківчанка.